Ринок землі в інших розвинених країнах

Канада

У Канаді приватне володіння землею не перевищує 11%. Решта землі належить державі. Конституцією Канади передбачається виключне право провінцій на володіння землею та вирішення всіх питань землекористування. Для запобігання зловживань при продажу державних земель усі операції з купівлі-продажу землі відбуваються на відкритих аукціонах. Держава ж стежить за правильним використанням усіх без винятку земель. У Канаді до 90% лісів – державні. Інші сільгоспугіддя розподілені між федеральними (41%) і місцевими землями (48%). Останні закріплені за кожним із суб’єктів федерації – провінціями. Внаслідок високої частки в структурі земель Канади лісів, арктичних пустель і територій корінного населення (індіанці й інуїти), орні землі становлять лише 6,8% від усієї території Канади. Однак в абсолютних цифрах це зовсім немало – орні землі Канади за площею більші, ніж уся територія України.

Попри далеко не всюди сприятливий клімат, Канада дає до 16% світової продукції пшениці, яка є основною сільськогосподарською культурою. Тож Канада є експортером зерна (включаючи пшеницю, жито, овес, ячмінь, кукурудзу, гречку) й одним із провідних гравців на світовому ринку зерна.

Ізраїль

В Ізраїлі в державній власності перебуває майже 91% сільгоспугідь, продаються і купуються лише права користування земельними ділянками.

Державна власність на землю у світовій практиці має державні та національні особливості. Верховним власником землі у Великій Британії є королева. У США державні землі займають більше 40% всієї території країни, частково ліси належать державі і в низці європейських країн.

Нідерланди

Цікавим прикладом державного володіння землею є голландські польдери. Ці землі знаходяться нижче рівня моря, їх осушення та освоєння пов’язано з високими витратами. Значна їх площа у Нідерландах перебуває у державній власності, використовується на підставі довгострокової оренди. Готові для використання ділянки держава передає в оренду приватним фермам, а землі під інфраструктурою – відповідним державним підприємствам.

Австралія

В Австралії донині залишається в силі і має правову дію так званий вільний вибір земель (free selection), прийнятий в XIX столітті. Цей принцип передбачав, що будь-який громадянин цієї країни міг претендувати на отримання земельної ділянки певного розміру – від 200 до 800 га, залежно від родючості ґрунту. Він діє з внесеними незначними змінами і сьогодні – зменшено розмір ділянок і збільшено зобов’язання, які покладаються на землевласника. Так, власник землі повинен збудувати будинок, обробити частину землі, жити на своїй ділянці. Поряд із продажем ділянок поширена практика здачі землі в оренду. У 1892 році в Австралії був прийнятий закон, що дозволяє здавати землю в оренду на 99 років за щорічну ренту, яка становить 4% вартості землі. Таким чином, держава не втрачає навіки права власності на землю і забезпечує собі регулярний дохід.

З метою обмеження концентрації великих земельних масивів в одних руках, у 1894 році було прийнято закон, що дозволяє в інтересах суспільства експропріацію занадто великих землеволодінь. Особлива палата визначає ціну землеволодіння, що підлягає експропріації, потім держава викуповує його і розпродує або здає в оренду дрібнішими ділянками. Разом з тим, сучасне аграрне законодавство Австралії виходить з того, що держава повинна мати монополію на земельну власність і надавати кожному бажаючому в користування стільки землі, скільки йому потрібно для прогодування себе і своєї сім’ї, за неодмінної умови, щоб він особисто її обробляв.

Німеччина

У ФРН практично не існує перешкод на придбання земельних ділянок для осіб, які займаються сільськогосподарським виробництвом, при дотриманні мораторію на перерозподіл землі, тобто заборони продажу її особі не аграрної спеціалізації. Аналогічні закони діють і в Швеції, де купити землю можуть тільки особи, які ведуть сільськогосподарське виробництво та мають необхідну підготовку. Німецьке земельне право встановлює також й інші обмеження щодо обороту земель сільськогосподарського призначення та лісового фонду, що передбачає, в першу чергу, заборону на дроблення лісових і сільськогосподарських ділянок, заборону на зміну цільового призначення, що забезпечує розвиток високоефективного агропромислового виробництва в інтересах суспільства. Особливу увагу при цьому приділено контролю за раціональним, цільовим та ефективним використанням земель, виконанням землевласниками правових зобов’язань, в тому числі податкових, для чого й функціонують спеціальні сільськогосподарські суди.

Данія

У Данії, згідно з чинним законодавством, сільськогосподарськими землями можуть володіти лише фізичні особи, банкам та страховим товариствам заборонено купувати землю. Крім того, особа, що володіє сільгоспземлею, повинна проживати на території господарства, а в разі, якщо розмір селянського господарства перевищує 30 га, то воно може бути придбано тільки особою, яка одержала спеціальну сільськогосподарську освіту.

Італія

В Італії особа, яка отримує земельну ділянку, повинна: по-перше, бути безпосереднім виробником, тобто обробляти землю власною працею або працею членів своєї сім’ї; по-друге, володіти ефективними професійними навичками; по-третє, бути протягом 20 років членом тих кооперативів, які організовані органом-суб’єктом публічного права з метою гарантування технічного та економіко-фінансового сприяння новим дрібним власникам-виробникам; по-четверте, витримати випробувальний термін – три роки умовно з правом розірвання договору.

Роль держави у ринкових відносинах із землею

У країнах зі сформованими ринковими відносинами держава активно втручається у процес купівлі-продажу землі.

У ФРН ціни на землю встановлюються в звичайних ділових контрактах за угодою сторін з урахуванням ґрунту і місця розташування ділянки. При цьому обов’язково потрібен дозвіл місцевих органів влади на продаж певної сільськогосподарської або лісової ділянки та використання за призначенням (наприклад, для сільськогосподарського виробництва, будівництва тощо). Відведення земель під будівництво здійснюється відповідно до Закону про відчуження земель. Відчуження ділянок під забудову для комунальних цілей у власників, які не бажають його продавати, проводиться в судовому порядку. Під час продажу землі правом «першого покупця» користуються громади і Союз із захисту довкілля. Контроль за цінами здійснюється на основі нормативів цін на землю, які публікуються кожні два роки.

У Швеції юридичні основи втручання держави в ринок землі були закладені в законодавчому акті 1965 року. Покупці, крім родичів, повинні звернутися за дозволом на купівлю. Такий порядок був введений в цілях запобігання спекуляції землею і її несільськогосподарського використання. Якщо державна інспекція відмовляється погодити покупку, вона повинна купити землю за ціною угоди між покупцем і продавцем. Подібні правила діють і в інших західноєвропейських країнах. Місцеві органи влади можуть бути посередниками під час купівлі-продажу землі. Придбавши землю, влада може потім перепродати її на інших умовах або передати в оренду. Такі програми сьогодні діють у США, Канаді та низці європейських країн.

Україна

Владислава Рутицька-Магалецька, член Національної ради реформ, віце-президент SigmaBleyzer Чим більш реальними стають обриси механізму купівлі-продажу, тим активнішими стають аферисти. Варто зайти на масову платформу OLX, щоб зрозуміти – ринок функціонує, правда, в стовідсотковій тіні. Більше тисячі оголошень по всій Україні. Справжніх же обсягів тіньового ринку землі не може оцінити ніхто, оскільки більшість угод укладається з місцевими агрофірмами просто за домовленістю.

При підписанні договору оренди на власників паїв часто чиниться тиск. Людей змушують підписувати «порожні» договори оренди, в яких заповнені тільки реквізити. Дехто прописує в договорах умови з формулюванням, що після зняття мораторію на купівлю-продаж земель договір вважається договором «купівлі-продажу». Є такі, що намагаються змусити власників підписати договір оренди на 49 років. Часто паї використовують зовсім без договорів оренди, не сплачуючи власникам ні копійки або даючи мізерну орендну плату послугами.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *