Закрити людей по домівках – єдине, на що здатна влада в умовах небезпеки

Україна вже закрита на карантин. Люди відправлені по домівках і гарантовано приречені не лише на жорстку економію, а й на прямі збитки, якщо говорити про малий та середній бізнес. Але всі слухняно сидять вдома, бо розуміють, що медицина у нас відверто слабка технічно, та й матеріальне забезпечення теж може бути кращим. Своєю слухняністю люди прагнуть допомогти і владі, яка запізно схаменулася, і медикам, які приймуть на свої руки весь тягар ситуації у випадку різкого стрибка захворюваності.

А влада? А влада всіх рівнів в цей час створює транспортні колапси, розклеює крізь і всюди інформаційні листівки, ганяє вулицями міст ще більш лякаючі машини з гучномовцями, які закликають людей сидіти по домам. І вже з екранів та ефірів ми чуємо: «Україна готова до боротьби!»

Може б ми й повірили, може владі б вдалося обдурити народ і цього разу, та не так сталося як гадалося. Робітники медичної галузі влаштували справедливий бунт, демонструючи всьому світові так звану готовність. Немає нічого: ні масок, ні рукавичок, ні захисних костюмів, ні окулярів… Голі руки, босі ноги! Про апарати штучної вентиляції легень навіть мови немає: один-два на район. Але влада вперто каже, що готова, і навіть проголошує, що перші десятки мільйонів гривень вже витрачено на закупівлю найнеобхіднішого, і до нас вже летять маски й костюми з… Китаю та Південної Кореї.

Так, це прекрасно! Але за два тижні до прибуття перших вантажів Україна й сама могла б нашити масок, адже в кожному місті і швейні підприємства, які могли б перекваліфікуватися в екстремальних умовах, достатньо було б дати держзамовлення й необхідні матеріали для виготовлення продукції. Та про що це я?! Це ж якось не по-глобальному… Нам вже весь світ повинен допомогти!

Та навіть якщо прибрати іронію з моїх слів, то є ще один маленький момент, на який ніхто не звернув уваги. Кожен з нас бачив той плакат, яким обклеєне все наше місто. І містить цей плакат стандартну інформацію про алгоритм дій на випадок хвороби і номери «гарячих» телефонів. А ось для літніх людей, які є найбільш вразливими до дії вірусу, там немає жодного слова про те, куди звернутися, якщо ти не можеш сходити по хліб, а твої близькі чи сусіди – на самоізоляції. Тож стандартний плакат так і залишився стандартним плакатом «для галочки».

Тому впевнено можу сказати, що професіоналізм і влада – абсолютно протилежні поняття, бо їм не до людей.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *